English, عربي, Español, Русский, українська, Deutsch, Italiano, Français, magyar, polski, česky, slovensky, български, Română, Esperanto, Nederlands, Ελληνικά, shqipe, עִברִית, Português

The Network of Anarchist Internationalists is: For revolutionary defeatism in every warring state!

Will: Support war resisters, draft dodgers, deserters, and conscientious objectors!

Calls for: A major libertarian internationalist initiative to counter militaristic propaganda! Nuclear catastrophe approaches! The ruling classes ‘East’ and ‘West’ are charlatans whose lust for power and profit is increasingly based on the war industry.

The self-styled West is articulating scenarios of a new world war. For them, the ‘free world’ is fighting an existential battle against ‘autocracies’ increasingly identified with orientalist stereotypes threatening to destroy our alleged ‘civilisation’.

Nations in this ‘democratic’ camp such as Ukraine, Israel, and Taiwan, are lauded as fighting the same global battle of the ‘good guys’ against the ‘evil’. This logic even enlists Syria’s Islamists on the side of the ‘good guys’.

On the other side, Russia, China and Iran, totalitarian states ruled by secret police, party enforcers and clerics. Each violently suppresses our class’s struggle against austerity and the march to war.

For a libertarian internationalist initiative against the militaristic propaganda disseminated daily, which presents our supposedly “good” armed states as if they were a humanitarian enterprise!

We need to offer practical and moral support to war resisters, draft dodgers, deserters, and groups taking internationalist positions, especially in the war zones.

 Supporting refusal, conscience, desertion, and draft evasion on all sides of the war fronts, for revolutionary defeatism, is fundamental. Russia and Ukraine themselves recognise desertion as a major obstacle to their death programmes.

 This support within the framework of our internationalism, promotes initiatives to challenge nationalism and borders, territorial sovereignty, the nation-state or its proto-state rivals, building new mechanisms of international solidarity and siblinghood.

The front lines are closer than you think, no further than the nearest arms or components factory, than the nearest logistics depot, transport hub or communications centre.

The war is where the ports and airports are, the military bases and their reserve barracks. It’s the rail networks and motorways, the towns, estates, cities and factories where we as workers pay the price of war in poverty from worsening austerity. And now the threat of conscription.

 We cannot move without being at war and when we notice it, the rhetorical guns blaze “disrupter, extremist, traitor!” We must be all these things.

 It’s time to distinguish our movement clearly from those who support “some wars before the class war”.

We are clear that revolutionaries not only oppose their wars but call for the transformation of war resistance into a social revolution! We do not call for a return to the situation before the war, their “capitalist peace”, which is just their repression of us in preparation for their next bloody enterprise.

What can we do practically, individually and collectively, home and abroad? On the most basic level, thinking globally, acting locally. Refuse their consensus and call out the hypocrisy, advocating for ourselves and our class across frontiers. Collectively, reject their ‘national interest’.

 Link our struggles to austerity and their war profiteering. Everything we do for ourselves and our class, hinders their ‘warfare-state’. Join in solidarity across locality and trade – victory on the home front is a victory and example abroad.

From the Arctic rivers to the Red Sea, from Taiwan to the Congo basin, continental frontiers are aflame, or bristling in preparation. The changing faces of the superpower masquerades change nothing. They want us to fight – one capitalism, one war! The danger is real, the danger is now.“

---

شبكة الأمميين الأناركيين هي :من أجل الهزيمة الثورية في كل دولة منخرطة في الحرب!

ستدعم: رافضي الحرب، والمتهرّبين من التجنيد، والفارّين من الخدمة العسكرية، وأصحاب الضمير.
تدعو إلى: مبادرة أممية تحرّرية كبرى لمواجهة الدعاية العسكرية!
كارثة نووية تقترب! فالطبقات الحاكمة في «الشرق» و«الغرب» على السواء دجّالون، وشغفهم بالسلطة والربح بات يقوم بشكل متزايد على صناعة الحرب.
إن «الغرب» الذي يصف نفسه بذلك يروّج لسيناريوهات حرب عالمية جديدة. وبالنسبة لهم، يخوض «العالم الحر» معركة وجودية ضد «الاستبدادات» التي تُعرَّف على نحو متزايد عبر قوالب استشراقية باعتبارها تهديدًا لتدمير «حضارتنا» المزعومة.
وتُشاد دول في هذا المعسكر «الديمقراطي» مثل أوكرانيا وإسرائيل وتايوان بوصفها تخوض المعركة العالمية نفسها بين «الأخيار» و«الأشرار». ويجرّ هذا المنطق حتى إسلاميي سوريا إلى صف «الأخيار».
وعلى الطرف الآخر، روسيا والصين وإيران: دول شمولية تحكمها المخابرات ومنفّذو الأحزاب ورجال الدين. وكلٌّ منها يقمع بعنف نضال طبقتنا ضد التقشّف ومسيرة الحرب.
من أجل مبادرة أممية تحرّرية في مواجهة الدعاية العسكرية التي تُبَثّ يوميًا، والتي تُصوِّر دولنا المسلحة «الجيدة» كما لو كانت مشروعًا إنسانيًا!
نحن بحاجة إلى تقديم دعم عملي وأخلاقي لرافضي الحرب، والمتهرّبين من التجنيد، والفارّين من الخدمة، وللمجموعات التي تتخذ مواقف أممية، ولا سيما في مناطق الحروب.
إن دعم الرفض والضمير والفرار من الخدمة والتهرّب من التجنيد على جميع جبهات الحرب، ومن أجل الهزيمة الثورية، أمرٌ أساسي. فروسيا وأوكرانيا نفسيهما تعترفان بأن الفرار من الخدمة عقبة كبرى أمام برامج الموت لديهما.
هذا الدعم، في إطار أمميّتنا، يعزّز مبادرات لتحدّي القومية والحدود والسيادة الإقليمية والدولة القومية أو بدائلها شبه الدولتية، وبناء آليات جديدة للتضامن الأممي والأخوّة.
إن خطوط الجبهة أقرب مما تظنّون: ليست أبعد من أقرب مصنع أسلحة أو مكوّنات، أو أقرب مستودع لوجستي، أو عقدة نقل أو مركز اتصالات.
الحرب حيث الموانئ والمطارات، والقواعد العسكرية وثكنات الاحتياط. إنها شبكات السكك الحديدية والطرق السريعة، والبلدات والأحياء والمدن والمصانع حيث ندفع نحن، كعمّال، ثمن الحرب فقرًا ناجمًا عن تقشّف متفاقم. والآن يلوح شبح التجنيد الإجباري.
لا نستطيع أن نتحرّك دون أن نكون في حالة حرب، وحين نلاحظ ذلك تنطلق البنادق البلاغية: «مُعطِّل، متطرّف، خائن!»
يجب أن نكون كلّ ذلك.
حان الوقت لتمييز حركتنا بوضوح عن أولئك الذين يدعمون «بعض الحروب قبل الحرب الطبقية».
نحن واضحون: الثوريون لا يكتفون بمعارضة حروبهم، بل يدعون إلى تحويل مقاومة الحرب إلى ثورة اجتماعية! ولا ندعو إلى العودة إلى ما قبل الحرب، إلى «سلامهم الرأسمالي» الذي ليس سوى قمعهم لنا تمهيدًا لمشروعهم الدموي التالي.
ماذا يمكننا أن نفعل عمليًا، أفرادًا وجماعات، في الداخل والخارج؟
على أبسط مستوى: نفكّر عالميًا ونعمل محليًا. نرفض إجماعهم ونفضح نفاقهم، وندافع عن أنفسنا وعن طبقتنا عبر الحدود. وجماعيًا، نرفض «المصلحة الوطنية» المزعومة.
نربط نضالاتنا بالتقشّف وبأرباحهم من الحرب. فكل ما نفعله لأنفسنا وطبقتنا يعيق «دولة الحرب» لديهم. ننخرط في التضامن عبر المحلّيات والمهن—فالانتصار على الجبهة الداخلية انتصارٌ ومثالٌ في الخارج.
من أنهار القطب الشمالي إلى البحر الأحمر، ومن تايوان إلى حوض الكونغو، الحدود القارية مشتعلة أو متحفّزة استعدادًا. تغيّر وجوه استعراضات القوى العظمى لا يغيّر شيئًا. يريدوننا أن نقاتل—رأسمالية واحدة، حرب واحدة! الخطر حقيقي، والخطر الآن.

---

La Red de Anarquistas Internacionalistas: Por el derrotismo revolucionario en todos los estados en guerra!

Apoyar a los resistentes a la guerra, a los evasores del servicio militar, a los desertores y a los objetores de conciencia!

Llamamientos a: Una importante iniciativa libertaria internacionalista para contrarrestar la propaganda militarista! La catástrofe nuclear se acerca! Las clases dominantes del “Este” y del “Oeste” son charlatanes cuya sed de poder y beneficio se basa cada vez más en la industria de la guerra.

El autoproclamado Occidente está articulando escenarios de una nueva guerra mundial. Para ellos, el “mundo libre” está librando una batalla existencial contra las “autocracias”, cada vez más identificadas con estereotipos orientalistas que amenazan con destruir nuestra supuesta “civilización”.

Las naciones de este campo “democrático”, como Ucrania, Israel y Taiwán, son alabadas por luchar en la misma batalla global de los “buenos” contra los “malos”. Esta lógica incluso alista a los islamistas de Siria del lado de los “buenos”.

Del otro lado, Rusia, China e Irán, estados totalitarios gobernados por policía secreta, ejecutores del partido y clérigos. Cada uno reprime violentamente la lucha de nuestra clase contra la austeridad y la marcha hacia la guerra.

Para una iniciativa libertaria internacionalista contra la propaganda militarista difundida diariamente, que presenta a nuestros supuestamente “buenos” estados armados como si fueran una empresa humanitaria!
Necesitamos ofrecer apoyo práctico y moral a los resistentes a la guerra, a los evasores del servicio militar, a los desertores y a los grupos que adoptan posiciones internacionalistas, especialmente en las zonas de guerra.

Apoyar la negativa, la conciencia, la deserción y la evasión del servicio militar en todos los lados de los frentes de guerra, por el derrotismo revolucionario, es fundamental. Rusia y Ucrania mismas reconocen la deserción como un obstáculo importante para sus programas de muerte.

Este apoyo en el marco de nuestro internacionalismo, promueve iniciativas para desafiar el nacionalismo y las fronteras, la soberanía territorial, el estado-nación o sus rivales proto-estatales, construyendo nuevos mecanismos de solidaridad internacional y fraternidad.

Los frentes de batalla están más cerca de lo que piensas, no más lejos que la fábrica de armas o componentes más cercana, que el depósito logístico, el centro de transporte o el centro de comunicaciones más cercano.

La guerra es donde están los puertos y aeropuertos, las bases militares y sus cuarteles de reserva. Son las redes ferroviarias y autopistas, las ciudades, urbanizaciones, ciudades y fábricas donde nosotros, como trabajadores, pagamos el precio de la guerra en la pobreza de la austeridad en aumento. Y ahora la amenaza del reclutamiento.

No podemos movernos sin estar en guerra y cuando lo notamos, las armas retóricas disparan “alborotador, extremista, traidor!”. Debemos ser todo esto.

Es hora de distinguir claramente nuestro movimiento de aquellos que apoyan “algunas guerras antes de la guerra de clases”.

Tenemos claro que los revolucionarios no solo se oponen a sus guerras, sino que llaman a la transformación de la resistencia a la guerra en una revolución social! No llamamos al retorno a la situación anterior a la guerra, su “paz capitalista”, que es simplemente su represión de nosotros en preparación para su próxima empresa sangrienta.

¿Qué podemos hacer de forma práctica, individual y colectiva, en casa y en el extranjero? En el nivel más básico, pensar globalmente, actuar localmente. Rechazar su consenso y denunciar la hipocresía, abogando por nosotros mismos y por nuestra clase a través de las fronteras. Colectivamente, rechazar su “interés nacional”.

Vincular nuestras luchas con la austeridad y su lucro bélico. Todo lo que hacemos por nosotros mismos y por nuestra clase, obstaculiza su “estado de guerra”. Únete en solidaridad a través de la localidad y el oficio – la victoria en el frente interno es una victoria y un ejemplo en el extranjero.

Desde los ríos árticos hasta el Mar Rojo, desde Taiwán hasta la cuenca del Congo, las fronteras continentales están en llamas, o erizándose en preparación. Los cambiantes rostros de las superpotencias enmascaradas no cambian nada. Quieren que luchemos – una sola capitalismo, una sola guerra! El peligro es real, el peligro es ahora.”

---

Сеть анархистов-интернационалистов выступает За революционное пораженчество во всех воюющих государствах!

Намерена: Поддерживать сопротивляющихся войне, уклоняющихся от призыва, дезертиров и сознательных отказчиков от военной службы!

Призывает к: Большой либертарной интернационалистской инициативе для противостояния милитаристской пропаганде!
Ядерная катастрофа все ближе. Правящие классы на «Востоке» и на «Западе» – мошенники, чья жажда власти и прибыли все больше и больше опирается на индустрию войны.

Самозваный Запад формулирует сценарии новой мировой войны. Они утверждают, что «свободный мир» ведет борьбу за существование против «автократий», что все больше отождествляется со стереотипом Востока, угрожающего разрушить нашу пресловутую «цивилизацию».

Страны этого «демократического» лагеря, такие как Украина, Израиль и Тайвань, превозносятся как ведущие одну и ту же глобальную битву «хороших парней» против «зла». Эта логика даже включает сирийских исламистов на стороне «хороших парней». С другой стороны, Россия, Китай и Иран — тоталитарные государства, управляемые тайной полицией, партийными функционерами и духовенством.

Все они жестоко подавляют борьбу нашего класса против политики жёсткой экономии и марша к войне. Нам нужна либертарная интернационалистская инициатива против ежедневной милитаристской пропаганды, изображающей наши якобы «хорошие» вооружённые государства как гуманитарную силу!

Мы должны предоставить нашу практическую и моральную поддержку тем, кто сопротивляются войне, уклоняются от призыва в армию, дезертирам и группам, которые занимают интернационалистские позиции, особенно в зонах, где идет война. Поддержка отказничества, мотива совести, дезертирства и уклонения от призыва имеют основополагающее значение.

Сами Россия и Украина признают дезертирство главным препятствием для их смертоносных планов. Эта поддержка в рамках нашего интернационализма способствует инициативам, бросающим вызов национализму и границам, территориальному суверенитету, государству-нации или его протогосударственным соперникам, создавая новые механизмы международной солидарности и братства.

Линия фронта ближе, чем вы думаете, не дальше ближайшего завода по производству оружия или комплектующих, ближайшего логистического склада, транспортного узла или центра связи. Война идёт там, где находятся порты и аэропорты, военные базы и их резервные казармы. Война идёт там, где находятся железные дороги и автомагистрали, посёлки, поместья, города и фабрики, где мы, трудящиеся, расплачиваемся за войну нищетой из-за ужесточения режима жёсткой экономии.

А теперь ещё и угроза воинской повинности. Мы не можем двигаться, не находясь в состоянии войны, и когда мы это замечаем, раздаются риторические очереди: «Нарушитель, экстремист, предатель!» Мы должны быть всем этим.
Пора чётко разграничить наше движение с теми, кто поддерживает «некоторые войны до классовой войны». Между либеральными анархистами «военного государства» и революционными интернационалистами, которые отстаивают наш исторический отказ бороться за капитализм, пропагандируя революционное пораженчество в каждом воюющем государстве.

Что мы можем сделать на практике, индивидуально и коллективно, дома и за рубежом? На самом базовом уровне — мыслить глобально, действовать локально. Отвергнуть их консенсус и разоблачить лицемерие, защищая себя и свой класс поверх границ.

Коллективно отвергайте их «национальные интересы». Связывайте нашу борьбу против режима жёсткой экономии и их военными наживами. Всё, что мы делаем для себя и своего класса, мешает их «военному государству».
Объединяйтесь в солидарности, независимо от места жительства и профессии: победа на внутреннем фронте – это победа и пример для подражания за рубежом. От арктических рек до Красного моря, от Тайваня до бассейна реки Конго континентальные границы пылают или ощетиниваются в ожидании. Меняющиеся облики сверхдержавных маскарадов ничего не меняют.

Они хотят, чтобы мы сражались – один капитализм, одна война! Опасность реальна, опасность существует сейчас!

---

Мережа анархістів-інтернаціоналістів виступає за революційне поразництво в кожній воюючій державі!

Ми будемо: підтримувати противників та противниць війни, ухилянтів від призову, дезертирів та осіб, які відмовляються від служби з міркувань совісті.

Ми закликаємо до: масштабної лібертарної інтернаціоналістської ініціативи для протидії мілітаристській пропаганді! Ядерна катастрофа наближається! Правлячі класи «Сходу» і «Заходу» – це шарлатани, чия жага до влади та прибутку дедалі більше ґрунтується на воєнній індустрії.

Так званий Захід вибудовує сценарії нової світової війни. Для них «вільний світ» веде екзистенційну боротьбу проти «автократій», які дедалі частіше ототожнюються з орієнталістськими стереотипами та подаються як загроза нашій нібито «цивілізації».

Країни цього «демократичного» табору, такі як Україна, Ізраїль і Тайвань, вихваляються як учасники однієї глобальної битви «добрих» проти «злих». За цією логікою навіть сирійських ісламістів зараховують до табору «добрих».

З іншого боку – Росія, Китай та Іран: тоталітарні держави, керовані таємною поліцією, партійними наглядачами та кліриками. Кожна з них жорстоко придушує боротьбу нашого класу проти жорсткої економії та руху до війни.

Ми виступаємо за лібертарну інтернаціоналістську ініціативу проти мілітаристської пропаганди, яка щодня поширюється й подає наші нібито «добрі» збройні держави так, ніби вони є гуманітарним проєктом!

Ми маємо надавати практичну й моральну підтримку противникам та противницям війни, ухилянтам від призову, дезертирам та групам, що займають інтернаціоналістські позиції, особливо в зонах бойових дій.

Підтримка відмови від служби, голосу совісті, дезертирства та ухиляння від призову з усіх боків ліній фронту – заради революційного поразництва – є головним пріоритетом. І Росія, і Україна самі визнають дезертирство серйозною перешкодою для втілення своїх програм смерті.

Така підтримка в межах нашого інтернаціоналізму сприяє ініціативам, що кидають виклик націоналізму й кордонам, територіальному суверенітету, національній державі чи її протодержавним суперникам, вибудовуючи нові механізми міжнародної солідарності, братерства та сестринства.

Лінії фронту ближчі, ніж вам здається – не далі, ніж найближчий завод зі зброєю чи комплектуючими, ніж найближчий логістичний склад, транспортний вузол або центр зв’язку.

Війна там, де порти й аеропорти, військові бази та їхні резервні казарми. Це залізничні мережі й автошляхи, містечка, квартали, міста й фабрики, де ми, як робітники, платимо ціну війни злиднями через посилення жорсткої економії. А тепер – і загрозою примусової мобілізації.

Ми не можемо зробити жодного кроку без війни, і щойно ми це помічаємо, риторичні гармати відкривають вогонь: «порушник», «екстреміст», «зрадниця»! Ми маємо бути всім цим.

Час чітко відмежувати наш рух від тих, хто підтримує «окремі війни до класової боротьби».

Ми ясно заявляємо: революціонер_ки не лише виступають проти їхніх воєн, а й закликають до перетворення опору війні на соціальну революцію! Ми не закликаємо до повернення до ситуації до війни, до їхнього «капіталістичного миру», який є лише їхнім придушенням нас у підготовці до наступної кривавої авантюри.

Що ми можемо робити практично – індивідуально й колективно, вдома й за кордоном? На найпростішому рівні – мислити глобально, діяти локально. Відмовтеся від їхнього консенсусу й викривайте лицемірство, відстоюючи себе та наш клас через кордони. Колективно – відкидайте їхній «національний інтерес». Не пов’язуйте нашу боротьбу з жорсткою економією та їхньою воєнною наживою.

Усе, що ми робимо для себе й нашого класу, підриває їхню «державу війни».

Об’єднуємося солідарно, поміж регіонів та професій: перемога на внутрішньому фронті є перемогою та прикладом за кордоном.

Від арктичних річок до Червоного моря, від Тайваню до басейну Конго – континентальні кордони палають або настовбурчуються в підготовці. Зміна масок наддержав нічого не змінює. Вони хочуть, щоб ми воювали – один капіталізм, одна війна! Небезпека реальна. Небезпека – вже зараз.

---

Netzwerks der Anarchistischen Internationalisten (NAI): Für revolutionären Defätismus in jedem kriegsführenden Staat!

Wir werden: Kriegsgegner, Wehrdienstverweigerer und Deserteure unterstützen

Wir rufen dazu auf: der militaristischen Propaganda eine grundlegende libertäre internationalistische Initiative entgegenzusetzen! Die nukleare Katastrophe naht! Die Herrschenden Klassen des „Ostens“ und des „Westens“ sind Scharlatane und ihr Streben nach Macht und Profit basiert zunehmend auf der Kriegsindustrie.

Der selbsterklärte Westen formuliert Szenarien eines neuen Weltkriegs. Ihnen zu folge führt die „Freie Welt“ einen Kampf gegen „Autokratien“, die zunehmend mit orientalistischen Stereotypen identifiziert werden und mit der Vernichtung unserer vermeintlichen „Zivilisation“ drohen.

Die Nationen in diesem „demokratischen“ Lager, etwa die Ukraine, Israel und Taiwan, werden dafür gelobt, die gleiche globale Schlacht der „Guten“ gegen die „Bösen“ zu führen. Diese Logik ordnet sogar die syrischen Islamisten der Seite der „Guten“ zu.

Auf der anderen Seite stehen Russland, China und Iran, totalitäre Staaten, die von der Geheimpolizei, Parteifunktionären und Klerikern beherrscht werden. Jeder von ihnen unterdrückt die Kämpfe unserer Klasse gegen die Austerität und gegen den Marsch zum Krieg.

Wir brauchen eine libertäre internationalistische Initiative gegen die alltägliche militaristische Propaganda, die unsere vermeintlich „guten“ hochgerüsteten Staaten als humanitäre Unterfangen darstellt!

Wir müssen Kriegsgegnern, Wehrdienstverweigerern, Deserteuren und Gruppen, die internationalistische Positionen vertreten, unterstützen; insbesondere in Kriegsgebieten.

Die Unterstützung von Kriegsdienstverweigerung, Desertion und Wehrdienstentziehung auf allen Seiten der Kriegsfronten ist fundamental. Russland und die Ukraine selbst erkennen Desertion als zentrales Hindernis für ihre tödlichen Programme an.

Aufgrund dessen unterstützten wir, im Rahmen unseres Internationalismus, Initiativen zum Aufbau neuer Mechanismen internationaler Solidarität, welche Nationalismus, Grenzen, territoriale Souveränität und den Nationalstaat in Frage stellen.

Die Frontlinien sind näher als ihr denkt; nicht weiter, als die nächste Rüstungsfabrik, das nächste logistische Depot, das nächste Transport- oder Kommunikationszentrum.

Der Krieg ist dort, wo die Häfen und Flughäfen, die militärischen Stützpunkte und Kasernen sind. Es sind die Schienennetze und Autobahnen, die Städte, Siedlungen und Fabriken, wo wir als Arbeiter den Preis für den Krieg mit unserer Armut bezahlen. Und jetzt droht uns auch noch die Wehrpflicht.

Wir können uns kaum bewegen, ohne im Krieg zu sein, und wenn wir es bemerken, folgt der rhetorische Beschuss: „Störer, Extremisten, Verräter!“ All das müssen wir tatsächlich sein!

Es ist Zeit, unsere Bewegung von denen zu unterscheiden, die manche Kriege dem Klassenkampf vorziehen.

Wir sagen deutlich, dass Revolutionäre nicht nur „ihre“ Kriege ablehnen, sondern zur sozialen Revolution aufrufen müssen! Wir wollen kein Zurück zur Situation vor dem Krieg, zu ihrem „kapitalistischen Frieden“, welcher nur unsere Unterdrückung in Vorbereitung ihrer nächsten blutigen Unternehmung ist.

Was können wir praktisch, individuell und kollektiv, zuhause oder im Ausland tun? Auf der grundlegendsten Ebene: anfangen, global zu denken und lokal zu handeln. Ihren Konsens ablehnen und auf ihre Heuchelei hinweisen, für uns und unsere Klasse über Grenzen hinweg eintreten. Ihre „nationalen Interessen“ kollektiv ablehnen.

Unsere Kämpfe mit denen gegen Austerität und ihre Kriegsprofite verbinden. Alles, was wir für uns und unsere Klasse tun, stört ihre Kriegsmaschinerie. Vereinigt euch in orts- und branchenübergreifender Solidarität – ein Sieg an der heimischen Front ist ein Sieg und ein Vorbild im Ausland.

Von den arktischen Flüssen bis zum Roten Meer, von Taiwan bis zum Kongobecken, Kontinentalgrenzen stehen in Flammen oder strotzen vor Vorbereitungen. Die wechselnden Gesichter der Maskeraden der Supermächte ändern nichts. Sie wollen, dass wir kämpfen – ein Kapitalismus, ein Krieg! Die Gefahr ist real, die Gefahr ist jetzt.

---

Rete Anarchica Internazionalista: Per il disfattismo rivoluzionario in tutti gli stati in guerra!

Sostenete gli obiettori di coscienza, i renitenti alla leva, i disertori e gli obiettori di coscienza!

Chiediamo: una grande iniziativa libertaria internazionalista per contrastare la propaganda militarista! La catastrofe nucleare si avvicina! Le classi dominanti dell'”Est” e dell'”Ovest” sono ciarlatani la cui sete di potere e profitto si basa sempre più sull’industria bellica.

L’autoproclamato Occidente sta elaborando scenari per una nuova guerra mondiale. Per loro, il “mondo libero” sta combattendo una battaglia esistenziale contro le “autocrazie”, sempre più identificate con stereotipi orientalisti che minacciano di distruggere la nostra presunta “civiltà”.

Nazioni di questo campo “democratico”, come Ucraina, Israele e Taiwan, vengono elogiate per aver combattuto la stessa battaglia globale tra il “bene” e il “male”. Questa logica schiera persino gli islamisti siriani dalla parte dei “buoni”.

Dall’altro lato, Russia, Cina e Iran, stati totalitari governati dalla polizia segreta, dai sicari del partito e dal clero. Ognuno di loro reprime violentemente la nostra lotta di classe contro l’austerità e la marcia verso la guerra.

Per un’iniziativa libertaria internazionalista contro la propaganda militarista diffusa quotidianamente, che dipinge i nostri presunti “buoni” stati armati come un’impresa umanitaria!

Dobbiamo offrire supporto pratico e morale agli oppositori della guerra, ai renitenti alla leva, ai disertori e ai gruppi che adottano posizioni internazionaliste, soprattutto nelle zone di guerra.

È fondamentale sostenere il rifiuto, la consapevolezza, la diserzione e l’evasione dal servizio militare su tutti i fronti di guerra, a causa del disfattismo rivoluzionario. Russia e Ucraina stesse riconoscono la diserzione come un ostacolo importante ai loro programmi di morte.

Questo sostegno, nel quadro del nostro internazionalismo, promuove iniziative per sfidare il nazionalismo e i confini, la sovranità territoriale, lo Stato-nazione o i suoi proto-stati rivali, costruendo nuovi meccanismi di solidarietà e fraternità internazionale.

I fronti di battaglia sono più vicini di quanto si pensi, non più lontani della più vicina fabbrica di armi o componenti, del più vicino deposito logistico, del più vicino snodo dei trasporti o centro di comunicazione.

La guerra è dove si trovano i porti e gli aeroporti, le basi militari e le loro caserme di riserva. Sono le reti ferroviarie e le autostrade, le città, i complessi residenziali, i paesi e le fabbriche dove noi, come lavoratori, paghiamo il prezzo della guerra nella povertà di una crescente austerità. E ora, la minaccia della coscrizione.

Non possiamo muoverci senza essere in guerra, e quando ce ne rendiamo conto, le armi retoriche sparano: “facinorosi, estremisti, traditori!”. Dobbiamo essere tutte queste cose.

È tempo di distinguere chiaramente il nostro movimento da coloro che sostengono “qualche guerra prima della guerra di classe”.

Siamo chiari sul fatto che i rivoluzionari non solo si oppongono alle loro guerre, ma chiedono anche la trasformazione della resistenza alla guerra in una rivoluzione sociale! Non chiediamo un ritorno alla situazione prebellica, alla loro “pace capitalista”, che è semplicemente la loro repressione nei nostri confronti in preparazione della loro prossima sanguinosa impresa.

Cosa possiamo fare concretamente, individualmente e collettivamente, in patria e all’estero? Al livello più elementare, pensare globalmente e agire localmente. Rifiutare il loro consenso e denunciare la loro ipocrisia, difendendo noi stessi e la nostra classe oltre i confini. Collettivamente, rifiutare il loro “interesse nazionale”.

Collegare le nostre lotte all’austerità e al loro profitto bellico. Tutto ciò che facciamo per noi stessi e per la nostra classe ostacola il loro “stato di guerra”. Unirsi in solidarietà in ambito locale e professionale: la vittoria sul fronte interno è una vittoria e un esempio all’estero.

Dai fiumi artici al Mar Rosso, da Taiwan al bacino del Congo, i confini continentali sono in fiamme, o in fermento, in preparazione. I volti mutevoli delle superpotenze mascherate non cambiano nulla. Vogliono che combattiamo: un capitalismo, una guerra! Il pericolo è reale, il pericolo è adesso.

---

Le Réseau des Anarchistes Internationalistes (RAI): Pour un défaitisme révolutionnaire dans tous les États en guerre !

S’engage à : soutenir les résistants à la guerre, les réfractaires, esquiveurs du service militaire, les déserteurs et les objecteurs de conscience !

Appelle à : Une initiative anarchiste internationaliste majeure pour contrer la propagande militariste ! La catastrophe nucléaire se rapproche chaque jour un peu plus. Les classes dirigeantes « de l’Est » et « de l’Ouest », du « Nord » et du « Sud », sont des charlatans dont la soif de pouvoir et de profit repose de plus en plus sur l’industrie de l’armement.

L’Occident autoproclamé élabore des scénarios de nouvelle guerre mondiale. À ses yeux, le « monde libre » mène une lutte existentielle contre des « autocraties » de plus en plus assimilées à des stéréotypes orientalistes, menaçant de détruire notre prétendue « civilisation ».

Des nations de ce camp « démocratique », telles que l’Ukraine, l’Etat Israëlien et Taïwan, sont encensées comme menant le même combat mondial des « gentils » contre les « méchants ». Cette logique enrôle même les islamistes syriens du côté des « gentils ».

De l’autre côté, la Fédération de Russie, la République Populaire de Chine et la République Islamique d’Iran, sont des États totalitaires dirigés par des polices secrètes, des exécutant du Parti au pouvoir et/ou des religieux, répriment violemment la lutte de notre classe contre l’austérité et la marche vers la guerre.
Pour une initiative internationaliste et libertaire contre la propagande militariste diffusée quotidiennement, qui présente nos prétendus « bons » États armés comme s’il s’agissait d’une entreprise humanitaire !

Nous devons apporter un soutien pratique et moral aux objecteurs de conscience, aux réfractaires, aux déserteurs et aux groupes adoptant des positions anti-nationalistes, en particulier dans les zones de conflit.
Soutenir le refus, la conscience, la désertion et l’insoumission dans tous les camps, au nom du défaitisme révolutionnaire, est fondamental. La Fédération de Russie et l’Ukraine elles-mêmes reconnaissent la désertion comme un obstacle majeur à leurs programmes d’extermination.

Ce soutien, dans le cadre de notre internationalisme, encourage les initiatives visant à remettre en question le nationalisme et les frontières, la souveraineté territoriale, l’État-nation ou ses rivaux proto-étatiques, et à construire de nouveaux mécanismes de solidarité et de fraternité internationales.

Les lignes de front sont plus proches que vous ne le pensez, pas plus loin que l’usine d’armement ou de composants la plus proche, que le dépôt logistique, la plateforme de transport ou le centre de communications le plus proche.
La guerre se déroule là où se trouvent les ports et les aéroports, les bases militaires et leurs casernes de réserve. Ce sont les réseaux ferroviaires et autoroutiers, les villes, les cités, les agglomérations et les usines où nous, travailleurs, payons le prix de la guerre dans la pauvreté, conséquence d’une austérité croissante. Et maintenant, la menace de la conscription.

Nous ne pouvons plus avancer sans être en guerre, et dès que nous nous en apercevons, les armes rhétoriques crépitent contre nous : « perturbateur, extrémiste, traître ! » Nous devons être tout cela à la fois.
Il est temps de distinguer clairement notre mouvement de ceux qui soutiennent « certaines guerres avant la lutte des classes ».

Nous affirmons clairement que les révolutionnaires ne se contentent pas de s’opposer à leurs guerres, mais appellent à la transformation de la résistance à la guerre en une révolution sociale ! Nous n’appelons pas à un retour à la situation d’avant-guerre, à leur « paix capitaliste », qui n’est autre que leur répression en préparation de leur prochaine entreprise sanglante.

Que pouvons-nous faire concrètement, individuellement et collectivement, chez nous et à l’étranger ? Fondamentalement, penser globalement, agir localement. Refusons leur consensus et dénonçons leur hypocrisie, défendons nos intérêts et ceux de notre classe par-delà les frontières. Rejetons collectivement leur « intérêt national ».

Relier chacune de nos luttes à l’austérité et à leurs profits de guerre. Tout ce que nous faisons pour nous-mêmes et notre classe entrave leur « État militariste ». Unissons-nous dans la solidarité, au-delà des frontières locales et commerciales : une victoire sur le front intérieur est une victoire et un exemple à l’étranger.

Des fleuves arctiques à la mer Rouge, de Taïwan au bassin du Congo, les frontières continentales s’embrasent ou se préparent à la guerre. Les masques changeants des superpuissances ne changent rien en fait. Ils veulent nous voir combattre : un capitalisme, une guerre ! Le danger est réel, le danger est maintenant.

---

Internacionalista Anarchisták Hálózata: forradalmi defetizmust minden háborúzó államban!

Célunk: a háborús ellenállók, a sorozás alól kibúvók , a katonai szolgálatot lelkiismereti okokból megtagadók és a dezertőrök támogatása!

Felhívást intézünk egy széleskörű szabadelvű internacionalista kezdeményezés érdekében a militarista propaganda ellensúlyozására!

Küszöbön áll egy nukleáris katasztrófa! A „keleti” és „nyugati” uralkodó osztályok közönséges csalók, akik hatalom- és profitéhségüket egyre inkább a hadiiparra támaszkodva csillapítják.

Az önjelölt Nyugat a következő világháború forgatókönyveit vázolja fel. Számukra a „szabad világ” egy, a létezésért folytatott harcot vív az „autokráciákkal”, amelyeket egyre inkább a keleti sztereotípiákkal azonosítanak, és amelyek az állítólagos „civilizációnkat” fenyegetik.

Dicsérik az ebben a „demokratikus” táborba tartozó nemzeteket, mint Ukrajna, Izrael vagy Tajvan, mert ugyanazt a globális, a „jók” a „gonoszok” ellen harcot vívják. Ez a logika már Szíria iszlamistáit is a „jók” oldalára sorolja.

A másik oldalon pedig Oroszország, Kína és Irán állnak, olyan totalitárius államok, amelyeket titkosrendőrség, pártkáderek vagy papok irányítanak. Mind erőszakosan nyomják el osztályunkat, a dolgozókat és küzdelmünket a megszorítások és a háborúhoz vezető intézkedések ellen.

Álljunk a libertariánus internacionalista kezdeményezés mellé a naponta terjesztett militarista propagandával szemben, ami úgy tünteti fel a mi, „jók” oldalán álló fegyverkező államaikat, mintha ezek valamiféle humanitárius vállalkozások lennének!

Erkölcsi és gyakorlati támogatást kell nyújtanunk a háborút ellenzőknek, a sorozás elől menekülőknek, a dezertőröknek és az internacionalista álláspontot képviselő csoportoknak, különösen a háborús övezetekben!

A forradalmi defetizmus érdekében alapvető fontosságú a háborús frontok minden oldalán támogatni a szolgálatmegtagadást, a lelkiismereti okokból való dezertálást és a sorozás elől való menekülést. Immár Oroszország és Ukrajna is elismeri, hogy a dezertálás jelentős problémát jelent halálos terveik megvalósításában.

Ez, az internacionalizmusunk által keretezett támogatás elősegíti a nacionalizmus és a határok, a területi szuverenitás, a nemzetállam és annak protoállam riválisai elleni kezdeményezéseket, új lehetőségeket teremtve a nemzetközi szolidaritás és testvériség érdekében.

A frontvonalak közelebb vannak, mint gondolnád, ott kezdődnek, ahol a legközelebbi fegyver- vagy alkatrészgyár, logisztikai raktár, közlekedési csomópont vagy kommunikációs központ helyezkedik el.

A háború ott is zajlik, ahol a kikötők és repülőterek, a katonai bázisok és tartalékos laktanyák találhatók. A vasúti hálózatok és autópályák, a városok és települések és a gyárak pedig azok, ahol mi, munkások, az egyre szigorúbb megszorítások miatt a háború árát elszegényedésünkkel fizetjük meg. Most pedig már a sorozás is fenyeget.

Moccanni sem tudunk anélkül, hogy ne érintene bennünket a háború, és amikor ezt szóvá tesszük, dübörögni kezdenek a retorikai fegyverek : „bajkeverő, szélsőséges, áruló!” Szerintük mindezek lehetünk. Ideje egyértelműen elkülöníteni mozgalmunkat azoktól, akik „egy bizonyos háborút” támogatnak az osztályharc helyett.

Nyilvánvaló, hogy a forradalmárok nemcsak ellenzik háborúkat, hanem a háborúellenes fellépés társadalmi forradalommá alakítását is szorgalmazzák! Nem a háború előtti állapothoz, a „kapitalista békéhez” való visszatérést szorgalmazzuk, amely csupán elnyomásunkban megnyilvánuló felkészülésük a következő véres vállalkozásukra.

Mit tehetünk a gyakorlatban, egyénileg és kollektíven, itthon és külföldön?

A legalapvetőbb szinten: gondolkodj globálisan, cselekedj lokálisan!

Nem szabad egyetértésre törekednünk velük, fel kell hívnunk az emberek figyelmét a képmutatásukra, határokon átívelően ki kell állunk magunkért és osztályunkért. Kollektíven kell elutasítanunk a „nemzeti érdekeiket”.

Kapcsoljuk össze a megszorításokkal és a háborús haszonszerzéssel szembeni küzdelmeinket. Minden, amit magunkért és osztályunkért teszünk, akadályozza „háborús állam” működését. Csatlakozzunk a szolidaritás megnyilvánulásaihoz lokálisan és a gazdasági ágazatokban – minden hazai fronton elért győzelem példát mutathat külföldön is.

Az Északi-sarkvidéktől a Vörös-tengerig, Tajvatól és a Kongó-medencéig a kontinentális határok már lángokban állnak vagy épp készülődnek a háborúra. A szuperhatalmak álarcai nem változtatják meg valódi arcukat. Azt akarják, hogy harcoljunk, értük és helyettük – a kapitalizmus maga a Háború! Ez már nem tréfa, valódi veszély fenyeget!

---

Sieć Anarchistów Internacjonalistów: Za rewolucyjnym defetyzmem w każdym państwie walczącym!

Będziemy: Wspierać przeciwników wojny, uchylających się od służby wojskowej, dezerterów i osoby odmawiające służby wojskowej z powodów sumienia!

Wzywamy do: Fundamentalnej, wolnościowo-internacjonalistycznej inicjatywy jako kontrapunktu dla militarystycznej propagandy! Zbliża się katastrofa nuklearna! Klasy rządzące „Wschodu” i „Zachodu” to szarlatani, a ich żądza władzy i zysku w coraz większym stopniu opiera się na przemyśle wojennym.

Samozwańczy Zachód formułuje scenariusze nowej wojny światowej. Dla nich „wolny świat” prowadzi egzystencjalną walkę z „autokracjami”, które są coraz bardziej utożsamiane z orientalistycznymi stereotypami i zagrażają zniszczeniu naszej tak zwanej „cywilizacji”.

Narody tego „demokratycznego” obozu, takie jak Ukraina, Izrael i Tajwan, są chwalone za toczenie tej samej globalnej bitwy „dobra” ze „złem”. Ta logika stawia nawet syryjskich islamistów po stronie „dobrych”. Po drugiej stronie stoją Rosja, Chiny i Iran. Państwa totalitarne rządzone przez tajną policję, funkcjonariuszy partyjnych i duchownych. Każde z nich brutalnie tłumi walkę naszej klasy z polityką oszczędności i marszem na wojnę. Potrzebujemy wolnościowo-internacjonalistycznej inicjatywy przeciwko codziennej dawce militarystycznej propagandy, która przedstawia nasze rzekomo „dobre” państwa zbrojne jako przedsięwzięcie humanitarne!

Musimy zaoferować praktyczne i moralne wsparcie przeciwnikom wojny, uchylającym się od służby wojskowej, dezerterom i grupom zajmującym stanowiska internacjonalistyczne, zwłaszcza na obszarach objętych działaniami wojennymi.

Wsparcie dla tych, którzy odmówili walki z powodów sumienia, uniknęli poboru do wojska lub zdezerterowali po obu stronach frontu, kierując się rewolucyjnym defetyzmem, jest niezbędne. Rosja i Ukraina same uznają dezercję za główną przeszkodę w realizacji swoich śmiercionośnych programów.

To wsparcie, w ramach naszego internacjonalizmu, wspiera inicjatywy mające na celu budowanie nowych mechanizmów międzynarodowej solidarności, które kwestionują nacjonalizm i granice, suwerenność terytorialną i państwo narodowe.

Front jest bliżej, niż myślisz, nie dalej niż najbliższa fabryka broni lub komponenty do jej produkcji, najbliższy ośrodek logistyczny, transportowy czy komunikacyjny.

Wojna toczy się tam, gdzie są porty i lotniska, bazy wojskowe i koszary. To koleje i autostrady. Miasta, osiedla i fabryki, gdzie my, robotnicy, płacimy cenę wojny w postaci ubóstwa spowodowanego środkami oszczędnościowymi. A teraz grozi nam pobór do wojska.

Nie możemy się nawet ruszyć, nie będąc w stanie wojny, a kiedy to sobie uświadomimy, rozbrzmiewa retoryczny okrzyk: „intruzi, ekstremiści, zdrajcy!”. Musimy być nimi wszystkimi.

Co możemy zrobić praktycznie, indywidualnie i zbiorowo, w kraju i za granicą? Na najbardziej podstawowym poziomie, myśleć globalnie i działać lokalnie. Odrzucić ich konsensus i obnażyć ich hipokryzję, bronić nas i naszej klasy ponad granicami. Wspólnie odrzucić ich „interesy narodowe”. Nasza walka z polityką oszczędności jest spleciona z ich wojennym biznesem. Wszystko, co robimy dla siebie i naszej klasy, jest hamowane przez ich podżeganie do wojny. Zjednoczmy się w solidarności między miejscowościami i sektorami – zwycięstwo na froncie wewnętrznym to zwycięstwo i przykład za granicą.

Od rzek Arktyki po Morze Czerwone, od Tajwanu po Kotlinę Konga, granice kontynentalne płoną lub kipią od przygotowań. Nic nie zmieni zmieniających się maskarad supermocarstwa. Chcą, żebyśmy walczyli – jeden kapitalizm, jedna wojna! Niebezpieczeństwo jest realne, zagrożenie istnieje już teraz.

---

Prohlášení Síte anarchistických internacionalistů (NAI): Za revoluční defétismus v každém válčícím státě!

Budeme: Podporovat odpůrce války, osoby vyhýbající se odvodům, dezertéry a osoby odmítající vojenskou službu z důvodu svědomí!

Vyzýváme k: Zásadní libertariánské internacionalistické iniciativě jako protiklad k militaristické propagandě! Blíží se jaderná katastrofa! Vládnoucí třídy “Východu“ a “Západu“ jsou šarlatáni a jejich touha po moci a zisku je stále více založená na válečném průmyslu.

Samozvaný Západ formuluje scénáře nové světové války. Pro ně „svobodný svět“ vede v existenční boj proti “autokraciím“, které jsou stále více ztotožňovány s orientalistickými stereotypy a hrozí zničením naší údajné “civilizace“.

Národy v tomto „demokratickém“ táboře, jako je Ukrajina, Izrael a Tchaj-wan jsou vychvalovány za to, že vedou stejnou globální bitvu “dobrých“ proti “zlým“. Tato logika dokonce zařazuje Syrské islamisty na stranu “dobrých“. Na druhé straně stojí Rusko, Čína a Irán. Totalitní státy ovládané tajnou policií, stranickými funkcionáři a duchovními. Každý z nich násilně potlačuje boje naší třídy proti úsporným opatřením a pochodu k válce. Potřebujeme libertariánskou internacionalistickou iniciativu proti každodenní porci militaristické propagandy, která prezentuje naše údajně „dobré“ vyzbrojené státy jako humanitární podnik!

Potřebujeme nabídnout praktickou a morální podporu odpůrcům války, odpíračům vojenské služby, dezertérům a skupinám zaujímajícím internacionalistické postoje, zejména ve válečných zónách.

Podpora pro ty, co odmítli bojovat z důvodů svědomí, vyhnuli se odvodům nebo dezertovali na obou stranách válečných front, za revoluční defétismus, je zásadní. Rusko a Ukrajina samy uznávají dezerci jako hlavní překážku svých smrtících programů.

Tato podpora v rámci našeho internacionalismu podporuje iniciativy zaměřené na budování nových mechanismů mezinárodní solidarity, které zpochybňují nacionalismus a hranice, územní suverenitu, národní stát.

Fronta je blíž než si myslíte, ne dál než nejbližší továrna na zbraně nebo komponenty na jejich výrobu, než nejbližší logistické, přepravní nebo komunikační centrum.

Válka je tam, kde jsou přístavy a letiště, vojenské základny a kasárny. Je to železnice a dálnice. Města, sídliště a továrny kde my, pracující, platíme cenu za válku v podobě chudoby způsobené v důsledku úsporných opatření. A teď nám hrozí i branná povinnost.

Nemůžeme se ani pohnout, aniž bychom byli ve válce, a když si to uvědomíme, ozve se rétorická palba: „narušitelé, extrémisti, zrádci!“ Musíme být vším tím.

Co můžeme dělat prakticky, individuálně a kolektivně, doma nebo v zahraničí? Na tom nejzákladnějším stupni začít myslet globálně a jednat lokálně. Odmítnout jejich konsenzus a poukazovat na jejich pokrytectví, hájit nás a naší třídu napříč hranicemi. Kolektivně odmítnout jejich “národní zájmy“. Naše boje proti úsporným opatřením se pojí s jejich válečným kšeftařením. Všechno co děláme pro sebe a svoji třídu překáží jejich válečnictví. Spojte se v solidaritě napříč lokalitou a oborem – vítězství na domácí frontě je vítězstvím a příkladem v zahraničí.

Od arktických řek po Rudé moře, od Tchaj-wanu po povodí Konga jsou kontinentální hranice v plamenech, nebo se ježí v přípravách. Nic nezmění měnící se tváře supervelmocenských maškarád. Chtějí, abychom bojovali – jeden kapitalismus, jedna válka! Nebezpečí je skutečné, nebezpečí je teď.

---

Vyhlásenie Siete anarchistických internacionalistov: Za revolučný defetismus v každom bojujúcom štáte!

Budeme: Podporovať odporcov vojny, osoby vyhýbajúce sa odvodom, dezertérov a osoby odmietajúce vojenskú službu z dôvodu svedomia!

Vyzývame k: Zásadnej libertariánskej internacionalistickej iniciatíve ako protiklad k militaristickej propagande! Blíži sa jadrová katastrofa! Vládnuce triedy “Východu” a “Západu” sú šarlatáni a ich túžba po moci a zisku je stále viac založená na vojnovom priemysle.

Samozvaný Západ formuluje scenáre novej svetovej vojny. Pre nich „slobodný svet“ vedie do existenčného boja proti „autokraciám“, ktoré sú stále viac stotožňované s orientalistickými stereotypmi a hrozí zničením našej údajnej „civilizácie“.

Národy v tomto „demokratickom“ tábore, ako je Ukrajina, Izrael a Taiwan sú vychvaľované za to, že vedú rovnakú globálnu bitku „dobrých“ proti „zlým“. Táto logika dokonca zaraďuje Sýrskych islamistov na stranu “dobrých”. Na druhej strane stojí Rusko, Čína a Irán. Totalitné štáty ovládané tajnou políciou, straníckymi funkcionármi a duchovnými. Každý z nich násilne potláča boje našej triedy proti úsporným opatreniam a pochodu k vojne. Potrebujeme libertariánsku internacionalistickú iniciatívu proti každodennej porcii militaristickej propagandy, ktorá prezentuje naše údajne „dobré“ vyzbrojené štáty ako humanitárny podnik!

Potrebujeme ponúknuť praktickú a morálnu podporu odporcom vojny, odopieračom vojenskej služby, dezertérom a skupinám zaujímajúcim internacionalistické postoje, najmä vo vojnových zónach.

Podpora pre tých, čo odmietli bojovať z dôvodov svedomia, vyhli sa odvodom alebo dezertovali na oboch stranách vojnových frontov, za revolučný defetizmus, je zásadná. Rusko a Ukrajina samy uznávajú dezerciu ako hlavnú prekážku svojich smrtiacich programov.

Táto podpora v rámci nášho internacionalizmu podporuje iniciatívy zamerané na budovanie nových mechanizmov medzinárodnej solidarity, ktoré spochybňujú nacionalizmus a hranice, územnú suverenitu, národný štát.

Front je bližšie ako si myslíte, nie ďalej ako najbližšia továreň na zbrane alebo komponenty na ich výrobu, ako najbližšie logistické, prepravné alebo komunikačné centrum.

Vojna je tam, kde sú prístavy a letiská, vojenské základne a kasárne. Je to železnica a diaľnica. Mestá, sídliská a továrne kde my, pracujúci, platíme cenu za vojnu v podobe chudoby spôsobenej v dôsledku úsporných opatrení. A teraz nám hrozí aj branná povinnosť.

Nemôžeme sa ani pohnúť bez toho, aby sme boli vo vojne, a keď si to uvedomíme, ozve sa rétorická paľba: „narušitelia, extrémisti, zradcovia!“ Musíme byť všetkým tým.

Čo môžeme robiť prakticky, individuálne a kolektívne, doma alebo v zahraničí? Na tom najzákladnejšom stupni začať myslieť globálne a konať lokálne. Odmietnuť ich konsenzus a poukazovať na ich pokrytectvo, obhajovať nás a našu triedu naprieč hranicami. Kolektívne odmietnuť ich „národné záujmy“. Naše boje proti úsporným opatreniam sa spájajú s ich vojnovým kšeftárením. Všetko čo robíme pre seba a svoju triedu prekáža ich vojnovým snahám. Spojte sa v solidarite naprieč lokalitou a odborom – víťazstvo na domácom fronte je víťazstvom a príkladom v zahraničí.

Od arktických riek po Červené more, od Taiwanu po povodie Konga sú kontinentálne hranice v plameňoch, alebo sa ježia v prípravách. Nič nezmení meniace sa tváre superveľmocenských maškarád. Chcú, aby sme bojovali – jeden kapitalizmus, jedna vojna! Nebezpečenstvo je skutočné, nebezpečenstvo je teraz.

---

Мрежата на анархистките интернационалисти: За революционно пораженчество във всяка воюваща държава!

Ще подкрепим противниците на войната, укриващите се от военна служба, дезертьорите и онези, отказали се от военна служба заради убежденията си!

Призоваваме за мащабна либертарианска интернационалистична инициатива с цел противодействие на милитаристката пропаганда! Наближава ядрена катастрофа! Управляващите класи на „Изток” и „Запад” са шарлатани, чиято жажда за власт и печалба все повече се основава на военната индустрия.

Самопровъзгласилият се Запад очертава сценарии за нова световна война. За тях „свободният свят” води екзистенциална битка срещу „автокрациите”, които все повече се идентифицират с ориенталистки стереотипи, заплашващи да унищожат нашата предполагаема „цивилизация”.

Нации в „демократичения” лагер, като Украйна, Израел и Тайван, се възхваляват като воюващи в глобална битка на „добрите” срещу „злите”. Според тази логика дори ислямистите в Сирия са на страната на „добрите”.

От другата страна са Русия, Китай и Иран – тоталитарни държави, управлявани от тайната полиция, партийни функционери и духовници. Всяка от тях жестоко потиска борбата на нашата класа срещу строгите икономии и похода към война.

Призоваваме се за създаването на либертарианска интернационалистична инициатива срещу ежедневната милитаристка пропаганда, която представя нашите уж „добри” въоръжени държави като хуманитарни предприятия!

Трябва да предложим практическа и морална подкрепа на противниците на войната, на тези, които се укриват от военна служба, на дезертьорите и на групите, заемащи интернационалистични позиции, особено в зоните на военни конфликти.

Подкрепянето на отхвърлянето, съвестта, дезертирането и укриването от военна служба от всички страни на фронта, в името на революционния дефетизъм, е от фундаментално значение. Самите Русия и Украйна признават дезертирането като основна пречка за своите смъртоносни програми.

Подкрепата ни в рамките на нашия интернационализъм насърчава инициативи, които се противопоставят на национализма и границите, териториалната суверенност, националната държава или нейните протодържавни съперници, като създава нови механизми за международна солидарност и братство.

Фронтовите линии са по-близо, отколкото си мислите – не по-далеч от най-близките фабрики за оръжие или части, или пък от най-близкото логистично депо, транспортен възел или комуникационен център.

Войната е там, където са пристанищата и летищата, военните бази и техните запасни казарми. Тя е железопътните мрежи и магистралите, градовете, именията, градовете и фабриките, където ние, като работници, плащаме цената на войната в бедност от нарастващата строга икономия. А скоро и тази от заплаха от наборна служба.

Не можем да се движим, без да сме във война, а когато го отбележим, реторичните оръжия изстрелват думите: „разрушител, екстремист, предател!“ Ние трябва да бъдем всичко това.

Време е да разграничим ясно нашето движение от онези, които подкрепят „някои войни преди класовата война“.

Ние сме категорични, че революционерите не само се противопоставят на войните им, но и призовават за превръщането на съпротивата срещу войната в социална революция! Ние не призоваваме за връщане към ситуацията преди войната, към техния „капиталистически мир“, който се изразява в репресии срещу нас в подготовка за следващото им кърваво начинание.

Какво можем да направим на практика, индивидуално и колективно, у дома и в чужбина? На най-базово ниво – да мислим глобално и да действаме локално. Да отхвърлим техния консенсус и да разобличим лицемерието им, като се застъпваме за себе си и нашата класа отвъд границите. Колективно да отхвърлим техния „национален интерес”.

Да свържем нашите борби с политиката на строги икономии и тяхното спекулиране с войната. Всичко, което правим за самите нас и нашата класа, пречи на тяхната „военна държава”. Присъединете се в солидарност на местно и професионално ниво – победата на вътрешния фронт е победа и пример в чужбина.

Да свържем нашите борби с политиката на строги икономии и тяхното спекулиране с войната. Всичко, което правим за самите нас и нашата класа, пречи на тяхната „военна държава”. Присъединете се в солидарност на местно и професионално ниво – победата на вътрешния фронт е победа и пример в чужбина.

От арктическите реки до Червено море, от Тайван до басейна на река Конго, континенталните граници са в пламъци или се подготвят за война. Подмяната на физиономиите на суперсилите не води до никаква промяна. Те искат да воюваме един срещу друг – един капитализъм, една война! Опасността е реална, опасността е сега.

---

Rețeaua internaționaliștilor anarhiști: pentru defetism revoluționar în fiecare stat aflat în război!

Va susține: pe cei care se opun războiului, pe cei care se sustrag recrutării, pe dezertori și pe obiectorii de conștiință!

Solicită: o inițiativă internaționalistă libertară majoră pentru a contracara propaganda militaristă! Catastrofa nucleară se apropie! Clasele conducătoare de la „Răsărit” și de la „Apus” sunt șarlatani a căror sete de putere și profit se bazează tot mai mult pe industria de război.

Așa-numitul Occident articulează scenarii ale unui nou război mondial. Pentru ei, „lumea liberă” duce o bătălie existențială împotriva „autocrațiilor”, identificate tot mai des prin stereotipuri orientaliste care amenință să distrugă presupusa noastră „civilizație”.

Națiunile din această tabără „democratică”, precum Ucraina, Israel și Taiwan, sunt lăudate ca purtând aceeași bătălie globală a „băieților buni” împotriva „răului”. Această logică îi înrolează chiar și pe islamiștii din Siria de partea „băieților buni”.

De cealaltă parte se află Rusia, China și Iranul, state totalitare conduse de poliția secretă, de cadre de partid și de clerici. Fiecare dintre acestea suprimă violent lupta clasei noastre împotriva austerității și a marșului spre război.

Susținem o inițiativă internaționalistă libertară împotriva propagandei militariste difuzate zilnic, care prezintă statele noastre înarmate, presupus „bune”, ca și cum ar fi o întreprindere umanitară!

Trebuie să oferim sprijin practic și moral celor care se opun războiului, celor care se sustrag recrutării, dezertorilor și grupurilor care adoptă poziții internaționaliste, în special în zonele de război.

Este fundamentală susținerea refuzului, a conștiinței, a dezertării și a sustragerii de la recrutare pe toate părțile fronturilor de război, pentru defetism revoluționar. Rusia și Ucraina înseși recunosc dezertarea ca fiind un obstacol major în calea programelor lor de moarte.

Acest sprijin, în cadrul internaționalismului nostru, promovează inițiative de contestare a naționalismului și a frontierelor, a suveranității teritoriale, a statului-națiune sau a rivalilor săi proto-statali, construind noi mecanisme de solidaritate internațională și fraternitate.

Liniile frontului sunt mai aproape decât credem, nu mai departe de cea mai apropiată fabrică de arme sau componente, de cel mai apropiat depozit logistic, nod de transport sau centru de comunicații.

Războiul este acolo unde sunt porturile și aeroporturile, bazele și cazărmile militare. Este în rețelele feroviare și autostrăzi, în orașe, cartiere și fabrici unde noi, ca muncitori, plătim prețul războiului prin sărăcie cauzată de agravarea austerității. Și acum, prin amenințarea mobilizării.

Nu ne putem mișca fără a fi în război, iar când observăm acest lucru, tunurile retorice bubuie: „perturbator, extremist, trădător!”. Trebuie să fim toate aceste lucruri.

Este timpul să ne distingem clar mișcarea de cei care susțin „unele războaie înaintea războiului de clasă”.

Suntem convinși că revoluționarii nu doar se opun războaielor lor, ci cer transformarea rezistenței împotriva războiului într-o revoluție socială! Nu cerem o revenire la situația de dinaintea războiului, la „pacea lor capitalistă”, care este doar represiunea lor asupra noastră în pregătirea următoarei lor aventuri sângeroase.

Ce putem face practic, individual și colectiv, acasă și afară? La cel mai de bază nivel: gândind global, acționând local. Să refuzăm consensul lor și să demascăm ipocrizia, pledând pentru noi înșine și pentru clasa noastră dincolo de frontiere. Colectiv, să respingem „interesul lor național”.

Să legăm fiecare luptă a noastră de austeritate și de profiturile lor de război. Tot ceea ce facem pentru noi și pentru clasa noastră împiedică „statul lor de război”. Să ne unim într-o solidaritate care depășește anumite spații și profesii – o victorie pe frontul intern este o victorie și un exemplu pe plan extern.

De la râurile arctice până la Marea Roșie, de la Taiwan până la bazinul Congo, frontierele continentale sunt în flăcări sau se pregătesc intens. Fețele schimbătoare ale mascaradelor superputerilor nu schimbă nimic. Ei vor ca noi să luptăm – un singur capitalism, un singur război! Pericolul este real, pericolul este acum.

---

La Reto de Internaciistaj Anarkiistoj (NAI): Por revolucia malvenkismo en ĉiuj militantaj ŝtatoj!

Sin devontigas al: subtenado de militrezultantoj, militevitantoj, evitantoj, dizertintoj kaj konsciencaj obĵetantoj!

Alvokas al: Grava internaciista anarkiisma iniciato por kontraŭstari militarisman propagandon! Nuklea katastrofo ĉiam pli proksimiĝas. La regantaj klasoj de la “Oriento” kaj “Okcidento”, de la “Nordo” kaj la “Sudo”, estas ĉarlatanoj, kies soifo je potenco kaj profito ĉiam pli dependas de la armilindustrio. La mem-proklamita Okcidento disvolvas scenarojn por nova mondmilito. Laŭ lia vidpunkto, la “libera mondo” kondukas ekzistecan lukton kontraŭ “aŭtokratioj” ĉiam pli reduktitaj al orientalismaj stereotipoj, minacante detrui nian tiel nomatan “civilizon”.

Nacioj ene de ĉi tiu “demokratia” tendaro, kiel Ukrainio, Israelo kaj Tajvano, estas laŭdataj kiel kondukantaj la saman tutmondan batalon de “bonuloj” kontraŭ “malbonuloj”. Ĉi tiu logiko eĉ rekrutigas siriajn islamistojn sur la flanko de la “bonuloj”.

Aliflanke, la Rusia Federacio, la Ĉina Popola Respubliko kaj la Islama Respubliko Irano estas totalismaj ŝtatoj regataj de sekreta polico, partiaj devigistoj kaj/aŭ religiaj figuroj, perforte subpremantaj la lukton de nia klaso kontraŭ ŝparado kaj la marŝon al milito.

Por internaciisma kaj liberecana iniciato kontraŭ la militisma propagando disvastigata ĉiutage, kiu prezentas niajn supozeble “bonajn” armitajn ŝtatojn kvazaŭ ili estus engaĝitaj en humanitara klopodo!

Ni devas provizi praktikan kaj moralan subtenon al konsciencaj rifuzantoj, militevitantoj, dizertintoj kaj grupoj adoptantaj kontraŭnaciismajn poziciojn, precipe en konfliktaj zonoj.
Subteni rifuzon, konsciencon, dizerton kaj malobeon de ĉiuj flankoj, en la nomo de revolucia malvenkismo, estas fundamenta. La Rusia Federacio kaj Ukrainio mem rekonas dizerton kiel gravan obstaklon al siaj ekstermadprogramoj.

Ĉi tiu subteno, en la kadro de nia internaciismo, instigas iniciatojn celantajn defii naciismon kaj limojn, teritorian suverenecon, la nacio-ŝtaton aŭ ĝiajn proto-ŝtatajn rivalojn, kaj konstrui novajn mekanismojn de internacia solidareco kaj frateco.

La frontoj estas pli proksimaj ol vi pensas, ne pli malproksimaj ol la plej proksima armil- aŭ komponantfabriko, loĝistika deponejo, transportcentro aŭ komunikada centro.
Milito okazas kie ajn troviĝas havenoj kaj flughavenoj, militbazoj kaj iliaj rezervaj kazernoj. Ĉi tiuj estas la fervojaj kaj aŭtovojaj retoj, la urboj, kunurbejoj kaj fabrikoj, kie ni, la laboristoj, pagas la prezon de milito en malriĉeco, sekvo de ĉiam kreskanta severeco. Kaj nun, la minaco de deviga militservo.

Ni jam ne povas antaŭeniri sen esti en milito, kaj tuj kiam ni komprenas tion, la retorikaj armiloj kraketas kontraŭ ni: “interrompanto, ekstremisto, perfidulo!” Ni devas esti ĉio ĉi samtempe.

Estas tempo klare distingi nian movadon de tiuj, kiuj subtenas “certajn militojn antaŭ la klasbatalo”.

Ni klare deklaras, ke revoluciuloj ne kontentiĝas nur kontraŭstari siajn militojn, sed alvokas al la transformo de rezisto al milito en socian revolucion! Ni ne alvokas al reveno al la antaŭmilita situacio, al ilia “kapitalisma paco”, kiu estas nenio pli ol ilia subpremo prepare al ilia sekva sanga entrepreno.

Kion ni povas fari konkrete, individue kaj kolektive, hejme kaj eksterlande? Fundamente, pensu tutmonde, agu loke. Ni malakceptu ilian konsenton kaj kondamnu ilian hipokritecon, defendu niajn interesojn kaj tiujn de nia klaso trans limoj. Ni kolektive malakceptu ilian “nacian intereson”.
Ni ligu ĉiun el niaj luktoj al ŝparado kaj iliaj militprofitoj. Ĉio, kion ni faras por ni mem kaj nia klaso, malhelpas ilian “militisman ŝtaton”. Ni unuiĝu en solidareco, preter lokaj kaj komercaj limoj: venko sur la hejma fronto estas venko kaj ekzemplo eksterlande.

De la arktaj riveroj ĝis la Ruĝa Maro, de Tajvano ĝis la Konga Baseno, la kontinentaj limoj flamas aŭ preparas sin por milito. La ŝanĝiĝantaj maskoj de la superpotencoj fakte nenion ŝanĝas. Ili volas vidi nin batali: unu kapitalismo, unu milito! La danĝero estas reala, la danĝero estas nun.

---

Het Netwerk van Anarchistische Internationalisten (NAI): Voor revolutionair defaitisme in elke oorlogvoerende staat!

Het NAI al oorlogsweerstanders, totaalweigeraars, deserteurs en gewetensbezwaarden steunen!

Het NAI roept op om een groot libertaire internationalistisch initiatief op poeten te zetten om militaristische propaganda te bestrijden! De nucleaire catastrofe nadert! De heersende klassen in ‘Oost’ en ‘West’ zijn charlatans van wie de machtswellust en winsthonger in groeiende mate berust op de oorlogsindustrie.

Het zelfverklaarde ‘Westen’ bespreekt scenario’s voor een nieuwe wereldoorlog. Volgens hen voert de ‘vrije wereld’ een existentiële strijd tegen ‘autocratieën’ die in toenemende mate vereenzelvigd worden met oriëntale stereotypes die onze zogenaamde ‘beschaving’ dreigen te vernietigen.

De naties in dit ‘democratische’ kamp -zoals Oekraïne, Israel en Taiwan- worden gelauwerd omdat ze mee zouden strijden in die wereldwijde strijd van de ‘goeien’ tegen de ‘slechten’. In dezelfde logica worden zelfs Syrië’s Islamisten aan de kant van de ‘goeien’ gerekend.

Aan de andere kant staan Rusland, China en Iran: totalitaire staten geregeerd door de geheime politie, partijzeloten en clerus. Allemaal onderdrukken ze met geweld onze klassenstrijd tegen de bezuinigingspolitiek en het oorlogsmarcheren.

Het NAI pleit voor een libertair internationalistisch initiatief tegen de militaristische propaganda die dagelijks wordt rondgestuurd, die onze zogenaamd ‘goede’ gewapende staten voorstellen alsof ze humanitaire ondernemingen waren!

We moeten praktische en morele steun verlenen aan oorlogsweerstanders, totaalweigeraars, deserteurs en groepen die internationalistische standpunten innemen – in het bijzonder in de oorlogszones.

Het ondersteunen van dienstweigeren, gewetensbezwaar, desertie en dienstplichtontwijking aan alle kanten van de oorlogsfronten -m.a.w. van ‘revolutionair defaitisme’- is fundamenteel. Rusland en Oekraïne erkennen allebei dat desertie een groot obstakel is voor hun moordprogrammas.

Die ondersteuning binnen het kader van ons internationalisme promoot initiatieven die een uitdaging vormen voor nationalisme en grenzen, territoriale soevereiniteit, de natie-staat en zijn proto-staat rivalen – en die zo nieuwe mechanismes vormen van internationale solidariteit en kameraadschap.

De frontlijnen zijn dichter bij dan je denkt: niet verder dan de dichtstbijzijnde fabriek voor wapens of onderdelen; niet verder dan het dichtstbijzijnde logistiek depot, transporthub of communicatiecentrum.

De oorlog is overal waar havens en luchthavens zijn, of militaire basissen en hun reservistenbarakken. Overal waar spoornetwerken en autostrades zijn, steden, landgoeden, dorpen en fabrieken waar wij als werknemers de prijs betalen voor de oorlog – in armoede geduwd door de steeds strenger wordende bezuinigingspolitiek. En nu het dreigement van de dienstplicht er bovenop.

We kunnen geen stap zetten zonder in oorlog te zijn, en als we dat aanklagen schieten de retorische geweren met scherp: “Oproerkraaier, extremist, verrader!” – en we moeten inderdaad al die dingen worden!

De tijd is gekomen om onze beweging duidelijk te onderscheiden van al wie “sommige oorlogen vooraleer de klassenoorlog” steunen.

We stellen zeer duidelijk dat revolutionairen niet enkel hun oorlogen bestrijden, maar dat we oproepen om de oorlogsweerstand te transformeren tot een sociale revolutie! We strijden niet voor een terugkeer naar de toestand voor de oorlog – hun kapitalistische ‘vrede’ die slechts hun preventieve repressie is omwille van hun volgende bloedige onderneming.

Wat kunnen we praktisch doen – individueel en collectief, thuis en elders? Op het meest elementaire niveau: globaal denken en lokaal handelen. Weiger hun consensus en klaag de hypocrisie aan, pleitend voor onszelf en voor onze klasse over de grenzen heen. Collectief kunnen we hun ‘nationaal belang’ weigeren te dienen.

We moeten onze strijden verbinden tegen de bezuinigingspolitiek en hun oorlogsgeprofiteer. Alles wat we voor onszelf en onze klasse doen hindert hun ‘oorlogsstaat’. Sluit je solidair aan -over de grenzen heen van plaats en arbeidstak– want een overwinning op het thuisfront is een overwinning en een voorbeeld voor anderen.

Van de Arctische rivieren tot de Rode Zee, van Taiwan tot de Congorivier, staan continentale grenzen in brand, of schieten de vonken al rond. De veranderende maskers van de supermachten veranderen niets. Ze willen dat we vechten – één kapitalisme, één oorlog! Het gevaar is reëel, het gevaar is nu.

---

Το Δίκτυο Αναρχικών Διεθνιστών τάσσεται υπέρ του επαναστατικού ντεφαιτισμού σε όλα τα εμπόλεμα κράτη!

Yποστηρίζει: Όσους αντιστέκονται στον πόλεμο, τους αρνητές στράτευσης, τους λιποτάκτες και τους αντιρρησίες συνείδησης!

Καλεί για: Μια ευρεία ελευθεριακή διεθνιστική πρωτοβουλία για την αντιμετώπιση της μιλιταριστικής προπαγάνδας! Η πυρηνική καταστροφή πλησιάζει! Οι άρχουσες τάξεις «Ανατολής» και «Δύσης» είναι τσαρλατάνοι των οποίων η δίψα για εξουσία και κέρδος βασίζεται όλο και περισσότερο στην πολεμική βιομηχανία.

Η αυτοαποκαλούμενη Δύση κατασκευάζει σενάρια για έναν νέο παγκόσμιο πόλεμο. Στη δική της αφήγηση, ο «ελεύθερος κόσμος» δίνει μια υπαρξιακή μάχη ενάντια σε «απολυταρχίες» που ταυτίζονται όλο και περισσότερο με οριενταλιστικά στερεότυπα και απειλούν να καταστρέψουν τον υποτιθέμενο «πολιτισμό» μας.

Κράτη στο «δημοκρατικό» στρατόπεδο, όπως η Ουκρανία, το Ισραήλ και η Ταϊβάν, επαινούνται για τη συμμετοχή τους στην ίδια παγκόσμια μάχη των «καλών» ενάντια στους «κακούς». Αυτή η λογική φτάνει στο σημείο να εντάσσει ακόμη και τους ισλαμιστές στη Συρία στο πλευρό των «καλών».

Από την άλλη πλευρά, η Ρωσία, η Κίνα και το Ιράν: ολοκληρωτικά κράτη που κυβερνώνται από μυστικές αστυνομίες, κομματικά όργανα και κληρικούς. Το καθένα καταστέλλει βίαια τους αγώνες της τάξης μας ενάντια στη λιτότητα και την πορεία προς τον πόλεμο.

Για μια πρωτοβουλία ελευθεριακών διεθνιστών ενάντια στην μιλιταριστική προπαγάνδα που διαχέεται καθημερινά, παρουσιάζοντας τα υποτιθέμενα «καλά» ένοπλα κράτη μας σαν να ήταν ανθρωπιστικες εταιρίες!

Χρειάζεται να προσφέρουμε πρακτική και ηθική υποστήριξη σε όσους αντιστέκονται στον πόλεμο, σε όσους αποφεύγουν τη στράτευση, σε όσους λιποτακτούν και σε ομάδες που παίρνουν διεθνιστικές θέσεις, ιδιαίτερα στις εμπόλεμες ζώνες.

Η στήριξη της άρνησης, της συνείδησης, της λιποταξίας και της αποφυγής στράτευσης σε όλες τις πλευρές των μετώπων, στο πλαίσιο του επαναστατικού ντεφαιτισμού, είναι θεμελιώδης. Η ίδια η Ρωσία και η Ουκρανία αναγνωρίζουν τη λιποταξία ως σημαντικό εμπόδιο στα προγράμματα θανάτου τους.

Η στήριξη αυτή, στο πλαίσιο του διεθνισμού, προωθεί πρωτοβουλίες που αμφισβητούν τον εθνικισμό και τα σύνορα, την εδαφική κυριαρχία, τα έθνη-κράτη αλλά και τις προκρατικές οντότητες που τα ανταγωνίζονται, δημιουργώντας νέους μηχανισμούς διεθνούς αλληλεγγύης και αδελφοσύνης.

Τα μέτωπα είναι πιο κοντά απ’ ό,τι φαντάζεστε: δεν απέχουν περισσότερο από το πλησιέστερο εργοστάσιο όπλων ή εξαρτημάτων, από την πλησιέστερη αποθήκη logistics, από το πλησιέστερο κέντρο μεταφορών ή επικοινωνιών.

Ο πόλεμος βρίσκεται εκεί όπου είναι τα λιμάνια και τα αεροδρόμια, οι στρατιωτικές βάσεις και τα στρατόπεδα των εφέδρων. Είναι τα σιδηροδρομικά δίκτυα και οι αυτοκινητόδρομοι, οι κωμοπόλεις, οι συνοικίες, οι πόλεις και τα εργοστάσια όπου εμείς, ως εργάτες, πληρώνουμε το τίμημα του πολέμου με φτώχεια από την επιδείνωση της λιτότητας. Και τώρα μας απειλεί η επιστράτευση.

Δεν μπορούμε να κουνηθούμε χωρίς να είμαστε σε πόλεμο, και όταν το αντιλαμβανόμαστε, τα ρητορικά όπλα βροντάνε: «ταραξίας, εξτρεμιστής, προδότης!» Οφείλουμε να είμαστε όλα αυτά.

Ήρθε η ώρα να ξεχωρίσουμε καθαρά το κίνημά μας από εκείνους που υποστηρίζουν «κάποιους πολέμους πριν από τον ταξικό πόλεμο».

Μας είναι ξεκάθαρο ότι οι επαναστάτες όχι μόνο αντιτίθενται στους πολέμους που γίνονται στα κράτη τους, αλλά προτάσσουν τη μετατροπή της πολεμικής αντίστασης σε κοινωνική επανάσταση! Δεν ζητάμε την επιστροφή στην κατάσταση πριν από τον πόλεμο, στην «καπιταλιστική ειρήνη» τους, που είναι απλώς η καταστολή μας από τους ίδιους, ώστε να προετοιμάσουν την επόμενη αιματηρή επιχείρησή τους.

Τι μπορούμε να κάνουμε πρακτικά, ατομικά και συλλογικά, στο εσωτερικό και στο εξωτερικό; Κατά βάση, να σκεφτόμαστε σε παγκόσμιο επίπεδο και να δρούμε σε τοπικό. Να αρνηθούμε τη συναίνεση και να καταγγείλουμε την υποκρισία τους, υπερασπιζόμενοι τους εαυτούς μας και την τάξη μας πέρα από τα σύνορα. Να απορρίψουμε συλλογικά το «εθνικό συμφέρον» τους.
Να συνδέσουμε τους αγώνες μας με τη λιτότητα και την πολεμική κερδοσκοπία τους. Ό,τι κάνουμε για τους εαυτούς μας και την τάξη μας, εμποδίζει το «στρατιωτικό κράτος» τους. Να χτίσουμε την αλληλεγγύη πέρα από τα γεωγραφικά όρια και τους κλαδικές συντεχνίες – η νίκη στο εσωτερικό μέτωπο είναι μια νίκη και ένα παράδειγμα στο εξωτερικό.

Από τα ποτάμια της Αρκτικής μέχρι την Ερυθρά Θάλασσα, από την Ταϊβάν μέχρι τη λεκάνη του Κονγκό, τα ηπειρωτικά σύνορα φλέγονται ή ετοιμάζονται πυρετωδώς για σύγκρουση. Τα διαφορετικά προσωπεία των μασκαράδων-υπερδυνάμεων δεν αλλάζουν τίποτα στην ουσία. Θέλουν να πολεμήσουμε – ένας καπιταλισμός, ένας πόλεμος! Ο κίνδυνος είναι πραγματικός, ο κίνδυνος είναι τώρα.

---

Rrjeti i Anarkistëve Ndërkombëtarë është: Pro disfatizmit revolucionar në çdo shtet në luftë!

Mbështet kundërshtuesit e luftës, shmangësit e shërbimit ushtarak, dezertorët dhe kundërshtarët e shërbimit ushtarak për shkak të ndërgjegjes!

Bën thirrje për një iniciativë të madhe libertariane internacionaliste për të kundërshtuar propagandën militariste! Katastrofa bërthamore po afron! Klasat sunduese ‘Lindje’ dhe ‘Perëndim’ janë sharlatanë, lakmia e të cilëve për pushtet dhe përfitim bazohet gjithnjë e më shumë në industrinë e luftës.

Perëndimi i vetëshpallur po artikulon skenarë të një lufte të re botërore. Për të, “bota e lirë” po lufton një betejë ekzistenciale kundër “autokracive” që identifikohen gjithnjë e më shumë me stereotipet orientaliste që kërcënojnë të shkatërrojnë “civilizimin” tonë të pretenduar.

Kombet në këtë kamp ‘demokratik’, si Ukraina, Izraeli dhe Tajvani, lëvdohen sikur luftojnë në të njëjtën betejë globale të ‘të mirëve’ kundër ‘të këqinjve’. Sipas kësaj logjike, edhe islamistët e Sirisë futen tek ‘të mirët’.

Kurse Rusia, Kina dhe Irani te shtetet totalitare të qeverisura nga policia sekrete, ithtarët e partisë dhe klerikët. Secili shtyp me dhunë luftën e klasës sonë kundër shtrëngimit dhe marshimit drejt luftës.

Pro një iniciative libertariane internacionaliste kundër propagandës militariste që përhapet çdo ditë dhe që i paraqet shtetet tona të armatosura, gjoja “të mira”, si të ishin një ndërmarrje humanitare!

Ne duhet t’u ofrojmë mbështetje praktike dhe morale kundërshtuesve të luftës, shmangësve të shërbimit ushtarak, dezertorëve dhe grupeve që mbajnë pozicione internacionaliste, veçanërisht në zonat e luftës.

Mbështetja e refuzimit, ndërgjegjësimit, dezertimit dhe shmangies së shërbimit ushtarak në të gjitha frontet e luftës, për disfatizëm revolucionar, është thelbësore. Edhe vetë Rusia dhe Ukraina e njohin dezertimin si një pengesë të madhe për programet e tyre të vdekjes.

Kjo mbështetje në kuadrin e internacionalizmit tonë promovon iniciativa për të sfiduar nacionalizmin dhe kufijtë, sovranitetin territorial, shtetin-komb ose rivalët e tij proto-shtetërorë, duke ndërtuar mekanizma të rinj solidariteti dhe vëllazërie ndërkombëtare.

Frontet e luftës janë më afër se sa mendoni – jo më larg se fabrika më e afërt e armëve ose komponentëve, se depoja logjistike, nyja e transportit ose qendra e komunikimit më e afërt.

Lufta është aty ku gjenden portet dhe aeroportet, bazat ushtarake dhe kazermat e tyre rezervë. Janë rrjetet hekurudhore dhe autostradat, qytezat, pronat, qytetet dhe fabrikat ku ne, në cilësinë e punëtorëve, paguajmë çmimin e luftës në varfëri nga shtrëngimi gjithnjë e më i madh. Dhe tani përballemi me kërcënimin e mobilizimit.

Ne nuk mund të lëvizim pa qenë në luftë dhe, kur e vërejmë, armët retorike shtien: “prishës rendi, ekstremist, tradhtar!” Na duhet t’i mishërojmë të gjitha këto gjëra.

Ka ardhur koha të dallojmë qartë lëvizjen tonë nga ata që mbështesin “disa luftëra përpara luftës së klasave”.

Ne e kemi të qartë se revolucionarët jo vetëm që i kundërshtojnë luftërat e tyre, por bëjnë thirrje për transformimin e rezistencës ndaj luftës në një revolucion shoqëror! Ne nuk bëjmë thirrje për t’u kthyer në situatën para luftës, të ashtuquajturën “paqe kapitaliste” të tyre, e cila në të vërtetë është shtypja që na bëjnë për t’u përgatitur për ndërmarrjen e tyre të radhës gjakatare.

Çfarë mund të bëjmë në mënyrë praktike, individuale dhe kolektive, në atdhe dhe matanë kufijve? Më e pakta, të mendojmë globalisht e të veprojmë lokalisht. Refuzoni konsensusin e tyre dhe denonconi hipokrizinë, duke advokuar për veten dhe klasën tonë përtej kufijve. Në mënyrë kolektive, refuzoni ‘interesin e tyre kombëtar’.

Vështirësitë që hasim lidhini me shtrëngimin dhe përfitimet e tyre nga lufta. Çdo gjë që bëjmë për veten dhe klasën tonë pengon ‘shtetin e tyre të luftës’. Bashkohuni në solidaritet në nivel vendor dhe profesional – fitorja në frontin e brendshëm është fitore dhe shembull përtej kufijve.

Nga lumenjtë e Arktikut deri në Detin e Kuq, nga Tajvani në basenin e Kongos, kufijtë kontinentalë kanë marrë flakë ose janë në vrull përgatitjeje për luftë. Fytyrat e maskaradës së superfuqive ndryshojnë, por realiteti jo. Ata duan që ne të luftojmë – një kapitalizëm, një luftë! Rreziku është i vërtetë, rreziku është në të tashmen.

---

רשת האנרכיסטים האינטרנציונליסטים היא: בעד תבוסתנות מהפכנית בכל מדינה לוחמת!

היא תתמוך ב: מתנגדי מלחמה, מתחמקים מגיוס, עריקים וסרבני מצפון!
היא קוראת ל: יוזמה ליברטרית אינטרנציונליסטית רחבת־היקף נגד התעמולה המיליטריסטית! קטסטרופה גרעינית מתקרבת! המעמדות השליטים במזרח ובמערב הם שרלטנים שתאוותם לכוח ולרווח נשענת יותר ויותר על תעשיית המלחמה.
מה שמכונה “המערב” מנסח תרחישים של מלחמת עולם חדשה. עבורו, “העולם החופשי” נלחם קרב קיומי נגד “אוטוקרטיות” המזוהות יותר ויותר עם סטריאוטיפים אוריינטליסטיים המאיימים להשמיד את “הציוויליזציה”–כביכול שלנו.
המדינות במחנה “הדמוקרטי” הזה, כגון אוקראינה, ישראל וטאיוואן, מהוללות כלוחמות באותו מאבק עולמי של “הטובים” נגד “הרעים”. היגיון זה אף מגייס את האסלאמיסטים של סוריה לצידם של “הטובים”.
מן הצד השני, רוסיה, סין ואיראן: מדינות טוטליטריות הנשלטות בידי משטרות חשאיות, אוכפי מפלגה ופונקציונרים דתיים. כל אחת מהן מדכאת באלימות את מאבק המעמד שלנו נגד מדיניות הצנע והצעידה אל המלחמה.
בעד יוזמה ליברטרית אינטרנציונליסטית נגד התעמולה המיליטריסטית המופצת מדי יום, המציגה את המדינות החמושות שלנו, כביכול “הטובות”, כאילו היו מיזם הומניטרי!
עלינו להציע תמיכה מעשית ומוסרית למתנגדי מלחמה, מתחמקים מגיוס, עריקים וקבוצות הנוקטות עמדות אינטרנציונליסטיות, במיוחד באזורי המלחמה.
תמיכה בסירוב, במצפון, בעריקה ובהתחמקות מגיוס בכל צדדי חזיתות המלחמה, למען תבוסתנות מהפכנית היא עיקרון יסודי. רוסיה ואוקראינה עצמן מכירות בעריקה כמכשול מרכזי לתכניות המוות שלהן.
תמיכה זו, כחלק מהאינטרנציונליזם שלנו, מפתחת יוזמות המערערות על לאומיות וגבולות, על ריבונות טריטוריאלית, ועל מדינת־הלאום ויריבותיה הפרוטו־מדינתיות, ובמקביל בונות מנגנונים חדשים של סולידריות ואחווה בינלאומית.
קווי החזית קרובים יותר מכפי שנדמה לכם, הן לא רחוקות יותר ממפעל הנשק או רכיבי הנשק הקרוב, ממחסן הלוגיסטיקה הקרוב, ממרכז תחבורה או תקשורת.
המלחמה נמצאת בנמלים ובשדות התעופה, בבסיסים הצבאיים ובמחנות המילואים שלהם. היא ברשתות הרכבת והכבישים המהירים, בעיירות, בשכונות, בערים ובמפעלים: שם אנו, העובדים, משלמים את מחיר המלחמה בעוני מחמיר כתוצאה ממדיניות צנע. וכעת גם סובלים מאיום הגיוס.
איננו יכולים לזוז בלי להיות במלחמה, וכאשר אנו מבחינים בכך, תותחי הרטוריקה יורים: “מפריע, קיצוני, בוגד!” עלינו להיות כל אלה.
הגיע הזמן להבחין בבירור בין התנועה שלנו לבין מי שתומכים ב“חלק מהמלחמות לפני מלחמת המעמדות.”
ברור לנו כי מהפכנים לא רק מתנגדים למלחמותיהם, אלא קוראים להפיכת ההתנגדות למלחמה למהפכה חברתית! איננו קוראים לחזרה למצב שלפני המלחמה, ל“שלום הקפיטליסטי” שלהם, שהוא לא פחות מדיכוי מכוון שלנו כהכנה בשירות מיזם הדמים הבא שלהם.
מה נוכל לעשות בפועל, כיחידים וכקולקטיב, בבית ובחו״ל? ברמה הבסיסית ביותר: לחשוב גלובלית, לפעול מקומית. לסרב לקונצנזוס שלהם ולחשוף את הצביעות, להיאבק עבור עצמנו ועבור המעמד שלנו מעבר לגבולות. כקולקטיב, לדחות את “האינטרס הלאומי” שלהם.
לקשור את מאבקינו לעוני הנובע ממדיניות הצנע ולרווחי המלחמה שלהם. כל מה שאנו עושים עבור עצמנו ועבור המעמד שלנו מחבל ב“מדינת־המלחמה” שלהם. להצטרף לסולידריות חוצת־מקומיות ומקצועות — ניצחון בעורף הוא ניצחון ודוגמה גם מעבר לים.
מנהרות הארקטיקה ועד הים האדום, מטאיוואן ועד אגן הקונגו, גבולות יבשתיים בוערים, או דרוכים לקראת עימות. מסכות המעצמות מתחלפות, אך דבר אינו משתנה. הם רוצים שנילחם — קפיטליזם אחד, מלחמה אחת! הסכנה ממשית, והיא כאן ועכשיו.

---

A Rede de Internacionalistas Anarquistas é: Pelo derrotismo revolucionário em todos os estados em guerra!

Queremos: Apoiar resistentes à guerra, refractários, desertores e objectores de consciência!

Apelamos a: Uma grande iniciativa libertária internacionalista para contrariar a propaganda militarista! A catástrofe nuclear aproxima‑se! As classes dominantes do “Leste” e do “Oeste” são charlatães cuja sede de poder e lucro assenta cada vez mais na indústria da guerra.

O autodenominado Ocidente articula cenários de uma nova guerra mundial. Para eles, o “mundo livre” trava uma batalha existencial contra “autocracias”, cada vez mais identificadas com estereótipos orientalistas que ameaçam destruir a nossa alegada “civilização”. Nações deste campo “democrático”, como a Ucrânia, Israel e Taiwan, são elogiadas como combatentes da mesma batalha global dos “bons” contra os “maus”. Esta lógica chega ao ponto de colocar os islamistas da Síria do lado dos “bons”.

Do outro lado, Rússia, China e Irão — Estados totalitários governados por polícias secretas, comissários partidários e clérigos. Cada um reprime violentamente a luta da nossa classe contra a austeridade e a marcha para a guerra.

Por uma iniciativa libertária internacionalista contra a propaganda militarista difundida diariamente, que apresenta os nossos supostamente “bons” Estados armados como se fossem uma empresa humanitária!

Precisamos de oferecer apoio prático e moral a resistentes à guerra, refractários, desertores e grupos que assumem posições internacionalistas, especialmente nas zonas de guerra.

Apoiar a recusa, a consciência, a deserção e a evasão ao recrutamento em todos os lados das frentes de guerra, pelo derrotismo revolucionário, é fundamental. A própria Rússia e a Ucrânia reconhecem a deserção como um grande obstáculo aos seus programas de morte.

Este apoio, no quadro do nosso internacionalismo, promove iniciativas que desafiam o nacionalismo e as fronteiras, a soberania territorial, o Estado‑nação ou os seus rivais proto‑estatais, construindo novos mecanismos de solidariedade e fraternidade internacional.

As linhas da frente estão mais próximas do que pensas — não mais longe do que a fábrica de armas ou componentes mais próxima, o depósito logístico mais próximo, o nó de transportes ou o centro de comunicações.

A guerra está onde estão os portos e aeroportos, as bases militares e os seus quartéis de reserva. Está nas redes ferroviárias e auto‑estradas, nas vilas, bairros, cidades e fábricas onde nós, enquanto trabalhadores, pagamos o preço da guerra com pobreza resultante de uma austeridade crescente. E agora com a ameaça de conscrição.

Não podemos mover‑nos sem estar em guerra e, quando damos por isso, os canhões retóricos disparam: “perturbador, extremista, traidor!” Temos de ser tudo isso.

É tempo de distinguir claramente o nosso movimento daqueles que apoiam “algumas guerras antes da guerra de classes”.

Somos claros: os revolucionários não só se opõem às suas guerras, como apelam à transformação da resistência à guerra em revolução social! Não apelamos ao regresso à situação anterior à guerra, a sua “paz capitalista”, que não é mais do que a sua repressão sobre nós em preparação para a próxima empresa sangrenta.

O que podemos fazer na prática, individual e colectivamente, dentro e fora do país? No nível mais básico, pensar globalmente, agir localmente. Recusar o seu consenso e denunciar a hipocrisia, defendendo‑nos a nós próprios e à nossa classe através das fronteiras. Colectivamente, rejeitar o seu “interesse nacional”.

Ligar as nossas lutas à austeridade e ao seu lucro de guerra. Tudo o que fazemos por nós e pela nossa classe dificulta o seu “Estado de guerra”. Unir‑nos em solidariedade através de localidades e ofícios — a vitória na frente interna é uma vitória e um exemplo no estrangeiro.

Dos rios do Árctico ao Mar Vermelho, de Taiwan à bacia do Congo, as fronteiras continentais estão em chamas ou a armar‑se em preparação. As caras mutáveis das superpotências em mascarada não mudam nada. Querem que lutemos — um capitalismo, uma guerra! O perigo é real, o perigo é atual.