Ми будемо: підтримувати противників та противниць війни, ухилянтів від призову, дезертирів та осіб, які відмовляються від служби з міркувань совісті.
Ми закликаємо до: масштабної лібертарної інтернаціоналістської ініціативи для протидії мілітаристській пропаганді! Ядерна катастрофа наближається! Правлячі класи «Сходу» і «Заходу» – це шарлатани, чия жага до влади та прибутку дедалі більше ґрунтується на воєнній індустрії.
Так званий Захід вибудовує сценарії нової світової війни. Для них «вільний світ» веде екзистенційну боротьбу проти «автократій», які дедалі частіше ототожнюються з орієнталістськими стереотипами та подаються як загроза нашій нібито «цивілізації».
Країни цього «демократичного» табору, такі як Україна, Ізраїль і Тайвань, вихваляються як учасники однієї глобальної битви «добрих» проти «злих». За цією логікою навіть сирійських ісламістів зараховують до табору «добрих».
З іншого боку – Росія, Китай та Іран: тоталітарні держави, керовані таємною поліцією, партійними наглядачами та кліриками. Кожна з них жорстоко придушує боротьбу нашого класу проти жорсткої економії та руху до війни.
Ми виступаємо за лібертарну інтернаціоналістську ініціативу проти мілітаристської пропаганди, яка щодня поширюється й подає наші нібито «добрі» збройні держави так, ніби вони є гуманітарним проєктом!
Ми маємо надавати практичну й моральну підтримку противникам та противницям війни, ухилянтам від призову, дезертирам та групам, що займають інтернаціоналістські позиції, особливо в зонах бойових дій.
Підтримка відмови від служби, голосу совісті, дезертирства та ухиляння від призову з усіх боків ліній фронту – заради революційного поразництва – є головним пріоритетом. І Росія, і Україна самі визнають дезертирство серйозною перешкодою для втілення своїх програм смерті.
Така підтримка в межах нашого інтернаціоналізму сприяє ініціативам, що кидають виклик націоналізму й кордонам, територіальному суверенітету, національній державі чи її протодержавним суперникам, вибудовуючи нові механізми міжнародної солідарності, братерства та сестринства.
Лінії фронту ближчі, ніж вам здається – не далі, ніж найближчий завод зі зброєю чи комплектуючими, ніж найближчий логістичний склад, транспортний вузол або центр зв’язку.
Війна там, де порти й аеропорти, військові бази та їхні резервні казарми. Це залізничні мережі й автошляхи, містечка, квартали, міста й фабрики, де ми, як робітники, платимо ціну війни злиднями через посилення жорсткої економії. А тепер – і загрозою примусової мобілізації.
Ми не можемо зробити жодного кроку без війни, і щойно ми це помічаємо, риторичні гармати відкривають вогонь: «порушник», «екстреміст», «зрадниця»! Ми маємо бути всім цим.
Час чітко відмежувати наш рух від тих, хто підтримує «окремі війни до класової боротьби».
Ми ясно заявляємо: революціонер_ки не лише виступають проти їхніх воєн, а й закликають до перетворення опору війні на соціальну революцію! Ми не закликаємо до повернення до ситуації до війни, до їхнього «капіталістичного миру», який є лише їхнім придушенням нас у підготовці до наступної кривавої авантюри.
Що ми можемо робити практично – індивідуально й колективно, вдома й за кордоном? На найпростішому рівні – мислити глобально, діяти локально. Відмовтеся від їхнього консенсусу й викривайте лицемірство, відстоюючи себе та наш клас через кордони. Колективно – відкидайте їхній «національний інтерес». Не пов’язуйте нашу боротьбу з жорсткою економією та їхньою воєнною наживою.
Усе, що ми робимо для себе й нашого класу, підриває їхню «державу війни».
Об’єднуємося солідарно, поміж регіонів та професій: перемога на внутрішньому фронті є перемогою та прикладом за кордоном.
Від арктичних річок до Червоного моря, від Тайваню до басейну Конго – континентальні кордони палають або настовбурчуються в підготовці. Зміна масок наддержав нічого не змінює. Вони хочуть, щоб ми воювали – один капіталізм, одна війна! Небезпека реальна. Небезпека – вже зараз.
